пʼятниця, 28 липня 2023 р.

Мотивація винагородою або страхом? Що найкраще і чи варто обирати?

Впевнена, що багатьом відома фраза, про лінь, як відсутнісь мотивації. Але, мало, хто замислюється про те, що лінитися - це також собі, певна мотивація - мотивація нічого не робити, наприклад. Ключове слово "робити", бо мотивація напряму повязана з діяльностю. І часто плутанина в поняттях, призводить до повної бездіяльності, апатії та пригніченого стану, наслідком якого є депресія. Тому, пропоную детальніше розібратися з темою мотивації та зрозуміти, що саме вас мотивує на досягнення своєї мети.  

Мотивація – це певний стимул, що  поглинає нас і наповнює енергією для досягнення поставлених цілей. Вона – своєрідний маячок, який направляє наші кроки у важких моментах і надихає до дії навіть у найскладніших обставинах. 

Мотивація – це ключовий інгредієнт успіху у будь-якій сфері життя. Вона дає нам силу пробуджуватися кожного ранку з відчуттям прагнення до здійснення мрій. Коли наше бажання досягти мети перевищує будь-які перешкоди, тоді неможливе стає реальним, а горизонти розширюються. 

Мотивація допомагає нам знайти сенс у тому, що ми робимо. Вона робить нас впевненими у власних силах, надійною опорою в труднощах і невидимим крилом під час досягнення нових висот. Від неї залежить наш успіх у роботі, навчанні, спорті, особистих відносинах та всіх сферах життя. 

Істинна мотивація виходить із серця. Вона починається з глибокого бажання досягти чогось більшого, ніж просто звичайне існування. Здатність бачити свою мету, уявляти успіх і відчувати радість від зусиль – ось що робить мотивацію справжнім даром. 

Необхідно плекати свою мотивацію, ховати від неї відчай і розвивати її впродовж часу. На цьому шляху не можна уникати невдач і помилок, але саме вони є джерелом навчання та зростання. Віра у себе і впевненість у тому, що зусилля не пропадуть дарма, допомагають зберегти мотивацію і налаштовуватися на перемогу. Із кожним новим випробуванням мотивація стає ще міцнішою. Вона розширює наші горизонти, робить нас більш творчими і винахідливими. 

Мотивована людина знаходить шлях до своїх мрій і надихає інших на здійснення неможливого. 

Хочу звернути увагу на два варіанти мотивації - мотивація винагородою та мотивація страхом. Мотив один, але це дві зовсім різні форми підштовхування, які впливають на наше поведінковий, емоційний та психічний стан. Обидва види мотивації можуть бути корисними в певних ситуаціях, але вони мають різні наслідки та вплив на наше сприйняття і результати. 

Мотивація винагородою базується на позиціїі досягнення чогось позитивного або отримання нагороди після досягнення мети. Вона може бути використана для стимулювання творчості, підвищення продуктивності на роботі, а також для мотивації учнів до навчання. Основна ідея полягає в тому, що чим більше ми зробимо, чим краще буде наше виконання завдання, тим більше винагороди ми отримаємо. 

Мотивація страхом, натомість, базується на уникненні негативних наслідків або покарання. Вона може допомогти зберегти безпеку, уникнути небажаних ситуацій або уникнути небажаного поведінки. Наприклад, страх втратити роботу може мотивувати нас працювати більш наполегливо, або страх отримати погану оцінку може підштовхнути нас до більш інтенсивного навчання. Основна різниця між цими двома видами мотивації полягає в їхньому походженні та спрямованості. 

Мотивація винагородою прагне до позитивних результатів та нагород, під час як мотивація страхом прагне уникнути негативних наслідків та покарань. Важливо пам'ятати, що здорова мотивація має баланс між цими двома підходами. Наприклад, на робочому місці може бути корисною мотивація винагородою, яка стимулює співробітників до відмінності та досягнення певних цілей, але в той же час важливо уникати переважної мотивації страхом, що може призвести до стресу та зниження робочої ефективності. 

Мотивація винагородою може сприяти створенню позитивної атмосфери і задоволення виконаною роботою. Нагороди, похвали та визнання можуть підтримати самооцінку, підвищити мотивацію та змусити нас прагнути до кращих результатів. Ця форма мотивації особливо ефективна в сферах, де творчість, ініціатива та самостійність відіграють важливу роль. Однак, мотивація винагородою може мати свої обмеження, особливо якщо винагорода є єдиним чинником, що підтримує наші зусилля. 

Якщо мотивація винагородою виникає лише з бажання отримати нагороду, то після її отримання може зникнути і мотивація для подальших дій. Також можуть виникнути проблеми, коли нагороди стають недостатніми або недосяжними, що може призвести до розчарування та зниження ефективності. 

Мотивація страхом, у свою чергу, може сприяти уникненню небажаних наслідків і побудити нас бути обережними. Вона може допомогти зберегти безпеку, дотримуватись правил та діяти відповідально. Наприклад, страх неуспіху може мотивувати нас більш наполегливо працювати над проектом або підготовкою до важких випробувань. Але, як і з мотивацією винагородою, мотивація страхом має свої недоліки. 

Страх і тривога можуть стати перешкодою для творчого мислення та інновацій. Вони можуть викликати стрес та або пригнічувати ініціативу. Залежно від ситуації та особистості, кожен з нас може реагувати на мотивацію винагородою і мотивацію страхом по-різному. Важливо зрозуміти, що обидва види мотивації можуть мати свої переваги та обмеження, і оптимальний підхід полягає у здатності поєднувати їх для досягнення максимальних результатів. 

Загалом, кожен з нас може знаходитись під впливом обох видів мотивації у різних сферах життя. Важливо розуміти, як вони працюють та як впливають на нашу поведінку, щоб максимізувати свій потенціал та досягнення мети. Використовуючи їх розумно і збалансовано, ми можемо стати більш ефективними та задоволеними у своїх зусиллях. 

Ключовим аспектом є баланс між цими двома видами мотивації. Коли мотивація винагородою і страхом поєднуються, вона стає комплексною, що дозволяє досягти більш стійких та тривалих результатів. Важливо пам'ятати, що мотивація повинна виходити зсередини, з розумінням своїх цінностей, мети і бажання досягти успіху. Тоді незалежно від форми мотивації, ми будемо працювати більш ефективно і задовольнятимемо свої потреби у розвитку і досягненні власних цілей. 

Поділіться, будь ласка, якою саме мотивацією, ви більш за все керуєтеся та як вам вдається мотивувати себе на досягнення своєї мети? Або, просто напишіть, чим корисна була для вас, ця стаття? А якщо сподобалась стаття, поділися, будь ласка, нею з іншими✌

пʼятниця, 1 квітня 2022 р.

Як я можу захистити дитину. Загальні правила для батьків

 

Одні родини, під час втечі з країни в якій зараз війна, зазнали багато складнощів, тому що вимушені були покинути свої домівки разом зі своїми дітьми, щоб зберегти своє та їхнє життя. 

Іноді, спогади про це будуть збережені  ще довго у спогадах людей. Тому що, це не так легко позбутися картин загрозливих подій. Пов'язаний з ними страх, пронизує тіло і душу. 

Це нормально. Але ж іноді, спогади постійно винирюють знову і знову. І часто, ці спогади приносять більше шкоди психічному здоров'ю, ніж сама подія та фізична травма.

Згадувати про події, це так само, як знову опинитися під час травмучих подій. І такі спогади заважають людині повернутися до нормального життя. 

Ваші діти можуть переживати так само. Деякі батьки вже замітили зміни, що відбуваються з їхніми дітьми. Можливо ваша дитина:

  • погано спить та прокидається від кошмарнів снів
  • стала дуже лякливою 
Діти та підлітки особливо чутливі та реагують по різному, кожен по своєму.  Деякі замикаються в собі. Вони стають пригніченими та сумними. Інші стають дуже неспокійними або, набагато активнішими, ніж раніше.

Великі діти раптом починають себе вести, як малі. Іноді вони починають мочитися у ліжко. А э діти, які намагаються тримати все під своїм контролем. Більш старші діти та підлітки, перестають вірити у майбутнє. 

Що робити саме батькам? Як дати якісну підтримку своїм дітям під час війни?

- Дайте своїй дитині відчуття захищеності та турботи (наскільки це можливо);
- Дайте своїй дитині зрозуміти, що ви бачите, що їй лячно. Поясніть, що розумієте, що вона відчуває в цей момент. І якщо ви, вже в безпечному місці, поясніть дитині, що їй вже нічого боятися, що ви вже далеко і тут вже немає загрози війни. 
- Покажіть своїй дитині, що ви можете і хочете бути з нею. Будьте разом зі своєю дитиною і при можливості, не залишайте її одну в незнайомому оточенні. Більш за все, вашій дитині потрібна захищенність.
- Дайте дітям грати в різни їгри. Діти в грі відіграють те, що пережили. Не заважайте. Гра допомагає осмислити спогади. 
- Не тисніть на дитину. Дитина, може тримати свої переживання в собі. Поважайте її право зберігати свої думки та почуття. Будьте разом із нею, створіть безпечний простір і дитина сама все вам повідає. Попросіть дитину намалювати свої переживання у малюнку.
- якщо ваша дитина тижнями й місяцями залишається не такою, якою ви її знаєте, можете порадитися зі спеціалістом, який знається на психічних захворюваннях дітей та підлітків.

У наступній публікації зроблю опис допомоги дітям  згідно їх вікової категорії. Бо, дітям різного віку, потрібна різна домога бо їх потреби також відрізняються. Якщо, залишились запитання, ставте їх чи в коментарях, чи в особистому повідомленні. 

У підготовці, керувалася підручником від WAPP (матеріали для тих, кто працює з біженцями) 

четвер, 18 листопада 2021 р.

Как работает волшебная палочка

✌Отзывы клиентов всегда приятны для чтения. Особенно, радуюсь и горжусь собой тогда, когда человек сам начинает жить, опираясь на свои ресурсы, возможности и способности. 

🧚Чувствую облегчение, что ещё на одного осознанного человека в мире стало больше. А значит, в мире стало больше красоты, благополучия, любви и радости. 

Почти два года продуктивной работы, в которой было все: и боль и разочарований, и злости и радости. Была печаль и тревога за успех. Иногда опускались руки. 

Хвалю себя, за то, что удалось дойти до результата, удалось отпустить клиента с огромной верой в него самого и в его способности. Остаюсь с верой в себя, свой профессионализм и то, что выбрала истинный путь в своей жизни помогать другим, делить с ними их боль и радость. 

Конечно, с огромной благодарностью, к своим супервизорам, личному психотерапевту, моим учителям и наставникам.

💘 Люблю чудеса, научно обоснованные! И рада, что моя волшебная палочка и её чудеса, таки работают в жизни каждого, кому я её передаю. 

Обращайтесь за помощью и за чудесами!
У меня таких волшебных палочек великое множество и для каждого я смогу подобрать индивидуальную для создания личных чудес в вашей жизни! 

🌹Буду рада помочь, вам, творить чудеса в вашей жизни!



неділя, 14 листопада 2021 р.

Що впливає на розвиток інтелекту або чому у старших дітей ІQ вище, ніж у молодших до 18 років?

 

Однією з причин відмінності в інтелекті первістка від його молодших братів, сестер є те, що імунітет матері слабшає з кожними пологами. Досить таки, логічна причина, оскільки життя невблаганно йде вперед і диктує свої закони. Так, проте, до 18 років у старшої дитини інтелект вищий, ніж у молодшої. Пояснення перевершили всі мої очікування. Так це просто. Виявляється, причиною цього є те, що найстарша дитина піклується про молодших, хоча це для всіх не є секретом. І як же ця турбота про молодших допомагає йому розвинути свій інтелект і до 18 років мати його вище, ніж у тих, про кого він дбав?

Одне з визначень інтелекту професора Стіва Хокінга є те, що інтелект це – здатність адаптуватися до змін. А щоб бути більш точним, це звучить так: Інтелект (від лат. Intellectus - розуміння, пізнання) - загальні здібності до пізнання, розуміння та вирішення проблем. Поняття інтелект поєднує всі пізнавальні здібності індивіда: відчуття, сприйняття, пам'ять, уявлення, мислення, уяву.

Отже, наш первісток, в момент народження, отримав певний набір задатків, які він у процесі свого становлення, починає розвивати. В нього формується своє сприйняття світу, свої відчуття, розвивається уява, мова, пам'ять, воля тощо. Також дитина формує свої навички виживання у цьому світі та навчається адаптуватися до життя. Тобто, як поводитися в тій чи іншій ситуації. Ну, наприклад, як поводитися, якщо йому щось потрібно. Що йому робити, коли батьки лаються або він потребує їжі чи пиття. Коли йому потрібно задовольняти свої потреби та як він може це зробити. Сам, або за допомогою когось із батьків тощо. Те, що до 5 років дитина ще й формує свій життєвий сценарій, але зараз не про це.

Виходячи з того, що дитина розвиває свої здібності, а ми знаємо, що краще це закріплюється в тренуваннях і в повторенні вивченого, а інтелект - це здатність адаптуватися до змін, то слідує наступне. Щоб закріпити свої отримані знання та вміння, старший може це зробити тоді, коли доглядає і піклується про молодших. Коли він із ними грає, коли розповідає їм сімейні правила, вчить з ними уроки, дивиться мульфільми, малює, творить, дбає, несе відповідальність тощо.  Ось, чому, у старшого інтелект стає вищим, при тому, що молодші, за рахунок цього отримують менше батьківської уваги та виховання. Ось і тренує первісток свої навички та готовність до дорослого життя. І до 18 років, він встигає все засвоїти і привнести в своє життя навички дорослої і усвідомленої людини, чого не скажеш про молодших, тому що більшу частину за них роблять старші або батьки, виявляючи свою гіперопіку.

Чи вийшло в мене донести знання про відмінності в інтелекті між дітьми до вашого відома, або якщо чогось не вистачило, повідомте про це мені особисто. Буду дуже вдячна і з радістю відповім на ваші запитання

середа, 27 жовтня 2021 р.

"Гра в кальмара" - як захистити дітей

 

Отримала повідомлення на запит моєї думки, як спеціаліста в батьківсько-дитячих стосунках, щодо перегляду серіалу "Гра в кальмара".

          Бо, кажуть, британські психологи трохи в шоці від того, що відбувається з дітьми після перегляду.

          Скажу, як є. Ще не дивилася, і бажання поки що не виникало.

           Але ж, все одно, я вважаю, що батькам слід більше піклуватися про те, що дивляться діти в інтернеті.

          Також важливо приділяти більше часу для розмов з дитиною, щоб пояснювати максимально, що відбувається. Обговорювати різні моменти сюжету, хто б як поступив.

          Ще, є дисципліна. Без якої дітям важко.

            Як спеціаліст, я не розумію того, що дитина робить все, що їй заманеться та не відповідає за наслідки. Як це може бути. З 7 до 14 років, дитина навчається всьому, бо, провідною діяльністю в цьому віці є, як раз навчання. А як що, дитина не навчена, вона і буде робити все, що їй заманеться. А так не можна!

          Дитина хоче спробувати щось нове, і це нормально. Але ж, коли дитині один рік - це одне, а інше питання, коли 10, чи більше. Мозок розвивається до 21 року, це, як раз про мислення, яке треба допомагати дитині розвивати. І краще, коли батьки чи дорослі поруч, коли дитина здобуває новий досвід.

         Не можна, йти на поводу в дитини. Бажано пам'ятати, що це батькі відповідають за життя та безпеку дитини, а не навпаки! 
     
        Якщо, не можете домовитися з дитиною, пишіть, допоможу це зробити. Ставте питання в коментарях, відповім із задоволенням. 

Більше інформації за посиланням  https://www.facebook.com/viktoria.lobenok

четвер, 21 жовтня 2021 р.

Правові аспекти практичного психолога в закладі освіти

 

Відповідь батькам, які відмовляються від психологічного супроводу своїх дітей та мають сумніви в законних діях практичного психолога при роботі з електронними ресурсами.

У своїй діяльності практичний психолог керується Законом України «Про освіту», а саме ст. 76, «Про загальну середню освіту», «Положенням про психологічну службу в системі освіти України», «Положенням про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти», Листом МОН про «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти 2021/2022 н.р.», Положенням про ведення документації, наказами органів управління освітою усіх рівнів; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом, Правилами внутрішнього розпорядку навчального закладу та Посадовою Інструкцією. Практичний психолог дотримується Конвенції ООН про права дитини.

Також дотримується рекомендацій Інституту модернізації освіти, Департаменту з гуманітарних питань Кам’янської міської Ради, Дніпропетровського обласного навчально-методичного центру практичної психології і соціальної роботи.

Відповідно до Наказу міністерства від 24.11.20 №2425 про затвердження професійного стандарту «Практичний психолог закладу освіти», практичний психолог закладу повинен мати цифрову компетентність, а саме: здатність використовувати сучасні інформаційно-комунікативні технології під час своєї професійної діяльності, технічного фільтрування, оцінки, створення програмування та обміну цифровим змістом, в тому числі для організації дистанційної роботи, захищати інформацію, особисті дані.

Практичний психолог закладу пройшла відповідні курси з підвищення кваліфікації «Інформаційно-комунікативні технології в роботі психологічної служби» від обласного методичного центру «Домінанта».

Психолог обрала сайт АІС «Я-ПСИХОЛОГ», як надійний ресурс для здійснення своєї професійної діяльності відповідно п. 4.1 своєї посадової інструкції, де зазначено, що практичний психолог має право визначення змісту своєї діяльності та вибір пріоритетних напрямів роботи з урахуванням державних норм і стандартів, рекомендацій центрів практичної психології і соціальної роботи (Українського, обласного і міського), з огляду на потреби навчального закладу і рівень власної професійної компетентності з метою організації дистанційної роботи з усіма учасниками освітнього процесу.

Про дистанційну роботу із сайтом було повідомлено всім учасниками процесу навесні минулого навчального року під час проведення анонімного анкетування з метою вивчення інформації щодо дистанційного навчання.

Сайт АІС «Я-ПСИХОЛОГ» розроблено для полегшення роботи практичних психологів та соціальних педагогів та рекомендовано Інститутом модернізації освіти та Департаментом з гуманітарних питань Кам’янської міської Ради.  Тільки практичний психолог має право бути зареєстрованим на сайті із поданням інформації за якою його можна ідентифікувати, а саме: заклад в якому він працює, електронну адресу та номер телефону.

Згідно ст. ЗУ від 01.06.10 р. №2297-VI «Про захист персональних даних», далі Закон №2297 персональні дані – це відомості або сукупність про фізичну особу, які дозволяють її ідентифікувати. У контексті Закону № 2297 будь-яка інформація про людину, яка подається із зазначенням прізвища та імені, є персональними даним, оскільки дозволяє визначити, про кого йдеться. Такою інформацією може бути: дата і місце проживання, національність і громадянство, інформація про стан здоров’я, сімейний стан тощо. Поняття про складові персональних даних не передбачено законодавством, так як це не є персональні дані, за якими можна ідентифікувати людину.

Практичним психологом зазначено тільки прізвище та ім’я без будь-якої вищезазначеної інформації з метою отримання персонального логіну та паролю від особистісного кабінету учасника освітнього процесу. Практичний психолог не має права створювати будь-якого логіну та паролю, та змінювати його. З метою захисту персональних даних, це робиться автоматично. За цим логіном та паролем може зайти тільки сам учасник освітнього процесу та його батьки. 

Кожен учень гімназії отримав індивідуальний логін та пароль від свого кабінету для того щоб батьки мали змогу ознайомитися із сайтом та надати свою згоду на роботу з практичним психологом закладу, на сайті АІС «Я-ПСИХОЛОГ». Діти були попереджені про те, що це є конфіденційна інформація.

Батьки також мають право відмовитися від цієї роботи, написавши відмову на ім’я директора закладу, вказавши причину відмови. Про можливість відмовитися від психологічного супроводу, батьків також було проінформовано на батьківських  зборах.

Щодо заборони будь-якого соціально-психологічного супроводу (або окремих його компонентів) та будь-яких психологічних досліджень щодо дитини в межах та поза межами плану роботи протягом усього терміну навчання щодо дитини повідомляю наступне:

Відповідно до ст. 76 п.1 ЗУ «Про освіту», в якій зазначено, що в системі освіти діє психологічна служба, положення про яку затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи, в закладі практичний психолог відповідає за психологічний супровід освітнього процесу, до якого залучені такі категорії учасників: здобувачі освіти, батьки здобувачів освіти, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники .

Згідно ст. 53 п.1 ЗУ «Про освіту», де зазначено, що кожен здобувач освіти має право на захист прав під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, боулінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти.

Також, відповідно до п. 3 цієї статті, здобувачі освіти зобов’язані поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм та дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності).

Відповідно до вищезазначеного, я вважаю, що ні батьки,  ні будь хто, не може заборонити практичному психологу виконувати свої посадові обов’язки . Від психологічного супроводу можна тільки відмовитися. Батьки пишуть заяву на ім’я директора навчального закладу, вказавши причину відмови, тобто беруть відповідальність за психологічний стан дитини на себе.

Будь-який соціально-психологічний супровід (або окремі  його компоненти) та будь-які психологічні дослідження в навчальному закладі не проводяться. Психологічний супровід здійснюється згідно законодавства України.


 

Роберт Сапольскі про хворобу Альцгеймера та деменцію

1️⃣ Що таке деменція і хвороба Альцгеймера ✅️Деменція — це загальний синдром, коли поступово погіршуються пам’ять, мислення, здатніс...